єрмилов василь (1894-1968)

Іконописець.

Іконописець. 1940-і рр.Авторська техніка.24х37 см.

Роботу було представлено на аукціоні Українська альтернатива ХХ 16/10/2010

Народився в Харкові. У 1905–1909 рр. навчався в учбово-ремісничій майстерні декоративного живопису у Л. Тракала, Харківській художній школі у М. Федорова (1910–1911) і приватній студії Е. Штейнберга та О. Грота. Згодом у Московському училищі живопису, скульптури та зодчества та «Студії малювання і живопису Петра Кончаловського та Іллі Машкова» (1912–1913). З 1909 брав постійну участь у виставках. Входив до харківської групи «Союз семи» (1917) та «Асоціації революційного мистецтва України» (1927–1932). Член Харківської організації Спілки художників України (1939). Яскравий представник українського авангарду. Спільно з Елем Лісицьким і О. Родченком оформив радянський павільйон на Міжнародній виставці преси у Кельні, а разом з А. Петрицьким – павільйон УРСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві. Брав участь в оформленні громадських будівель і підприємств Харкова, зокрема Палацу піонерів, Цирку, Театрального музею. Виконав розпис «Сільське господарство. Будівництво. Індустрія» для Центрального червоноармійського клубу в Харкові. Багато працював у галузях художнього конструювання, промислової та книжкової графіки, займався розробкою шрифтів, малював для «Вікон РОСТУ» (1919–1921). У 1922 за розробку марки «На допомогу голодуючим» отримав золоту медаль на виставці в Лейпцигу. У 1921–1922 рр. викладав у Харківському художньому технікумі образотворчого мистецтва, у 1922–1935, 1963–1967 – у Харківському художньому інституті. Роботи зберігаються в багатьох музеях України, зокрема в Харківському художньому музеї та Національному художньому музеї України.