шапіро яків (1887-1972)

Натюрморт.

Натюрморт. 1930-і рр.Полотно, олія.55,5х47 см.

Роботу було представлено на аукціоні Українська альтернатива ХХ 02/04/2011

Народився у Двінську (нині Даугавпілс, Латвія). Навчався у художніх школах Харкова (1915) та Києва (1918). З 1919 р. керував художньою школою у Катеринославі (нині Дніпропетровськ). У 1921 р. приїхав до Петрограда, де продовжив навчання у Державній вільній художній майстерні (ДВХМ), а також викладав у дитячій художній школі. У 1920-х рр. займається сценографією у петроградських і московських театрах. Бере участь у виставках Художнього бюро Н. Добичиної (1922), Картин петроградських художників усіх напрямків (1923), групи «Об’єднане мистецтво» (1925). У 1925 р. оселився у Парижі. З 1926 р. виставлявся в салонах «Осінньому», «Тюїльрі», «Незалежних», «Народницькому», з 1935 р. – у «Салоні наднезалежних». Провів персональні виставки у галереях «Клєйнман» (1930), «Бонапарт» (1936), «Елізіум» (1946); брав участь у багатьох виставках російського мистецтва, у тому числі «Російські художники Паризької школи» (1961). У 1960 р. випустив книгу спогадів про колонію художників «Вулик». Сприяв збереженню будівлі «Вулика», коли її збиралися зруйнувати. Роботи художника зберігаються у Національному музеї сучасного мистецтва у Парижі, Художньому інституті Чикаго та багатьох приватних зібраннях.